Третя куля
«Третя куля» — оповідання радянського киргизького прозаїка і поета Кусеїна Есенкожоєва. Вперше надруковано в 1937 році латиною в Казані. В оповіданні описується політ у космос людини і собаки в апараті кулястої форми, що, на думку киргизьких критиків, було передбаченням перших польоів в космос собак і людини, що здійснилися в СРСР наприкінці 50-тих, початку 60-тих років 20-го століття.
Герой оповідання, замислившись про те, як парять в атмосфері дощові хмари і птиці, вирішує запустити в небо кулю, наповнену воднем. Перша куля летить в небо сама по собі, до другої кулі герой прив'язує герметичну кабіну, куди поміщує свого пса, а на третій кулі (звідси й назва оповідання), вже ризикує піднятися в повітря сам. Власне вся розповідь присвячена негараздам героя, який вирушив в ризиковану подорож на некерованому апараті у невідомому напрямку.
Оповідання датується 1937 роком. Тобто на момент його написання автору було 17 років.[1] Оповідання, по суті, одна з перших проб пера Кусеїна. Оповідання, писалося, скоріш за все, з розрахунком на дитячу аудиторію. Кусеїн, хоч і був на той момент студентом, але вже працював редактором і завідувачем секцією дитячої літератури в Держвидаву Киргизії. Аеростат в оповіданні знадобився, ймовірно, для того, щоб обґрунтувати подорож у невідомому напрямку. Критики дружно вказують, що писалося оповідання під враженням прочитаної автором повісті Жуля Верна «П'ять тижнів на повітряній кулі».
Киргизька дитяча література в ті часи тільки робила свої перші несміливі кроки, фантастичного жанру взагалі не було як такого. Видане оповідання було в Казані, на латиниці, тому що киргизький кириличний алфавіт тоді ще не був введений.
У 1990-х оповідання було перекладено російською Ж. Буржубаєвим[2], і ввійшло до збірника киргизької фантастики «Еридиана». Це був скорочений переклад, більш того, в нього внесені значні зміни, зроблені мабуть для того, щоб, за думки перекладача, згладити наївність, властиву оригіналу. В оригіналі собака в польоті висовує голову з герметичної кабіни, в перекладі просто дивиться через вікно. В оригіналі — герою, що страждає від голоду передають посилку через собаку, буквально з наступним вмістом — «у вузлику було 5 кілограмів їжі: 1 кілограм солодкого хліба, 1 кілограм цукерок, решта були продукти такого ж роду». Перекладач мабуть порахував таку посилку не дуже практичною і трактував написане таким чином — «…вміст торбинки. В ній були коржі, цукор, трохи вареного м'яса і навіть кульочок цукерок».[3] В 2012 році твори Кусеїна Есенкожоєва вийшли окремою збіркою.[1]
- В Кыргызстане закончилась запись первого сборника рассказов фантаста Кусеина Эсенкожоева(рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
- Есенкожоев, Кусеїн на referaty.in.ua
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Третя куля /Переклад на російську Ж. Буржубаєва //Еридиана: Фантастичні повісті та оповідання письменників Киргизії. — Фрунзе, Киргизстан, 1990
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
